Цікавинки для дитини

Цікаві факти про жука Сонечко.

Цікаві факти про колібрі

Природа

Наймініатюрніші пташки у світі — колібрі. Як живуть ці крихти?

Представляємо Вам цікаві факти про колібрі.

1. Планета «носить» близько 300 видів найрізноманітніших колібрі. Вони відрізняються всим, починаючи від ваги, що вимірюється в грамах, закінчуючи забарвленням і різними «іменами». Другі назви у колібрі просто вражають, якщо чесно. Дивіться самі: «бджілка», «ангел» «сніжно-шапкова», «кокетка», «вогненний топаз», «літаючий аметист» і т д. Дивовижні назви і, щоб ви розуміли, тут перераховані далеко не всі.

2. «Колібрі-бджілка» сама крихітна представниця цієї пташки. Майже невагома — всього 2 г масою  при «рості» в 7 см. А ось найбільший птшка з цієї зграї — «велетенська колібрі». Вага дорослої особини, аж 20 г, що дорівнює її довжині одночасно.

3. Колібрі по праву можна віддати ще одну назву, правда, одну для всіх видів — хамелеон. Ця «крихта» постійно різного кольору, залежно від того, в який час доби її споглядати і з якого «боку». Між іншим, сильна половина даного сімейства більш приваблива очима — колірна гамма і яскравість просто вражаюча. Дами їм тут явно програють.

4. Емансипація у цих «жителів» планети процвітає. Самки повністю забезпечують себе і своїх діток всім необхідним для комфортного життя.

5. Раціон харчування цих милих «крихіток» зовсім не відповідає їх «фігурі». Їдять вони нечувано багато. Таке відчуття, що у них «вічний жор». Враховуючи те, що звичайнісінька колібрі досягає своєї масою близько 2,5 г, то з’їдає вона в два, а то і в три рази більше. І п’ють, п’ють, п’ють.

6. «Місце проживання» колібрі, в основному Шотландія, Аргентина, Арізона. Однак, один «бувалий» опинився в Росії на острові Ратманова. Було це в 1976 році.
Серед усіх пернатих ці крихти єдині, хто може літати буквально догори ногами, що пов’язано з особливостями будови їхніх крил.

7. «На честь» або «завдяки», але саме назвою «колібрі» наділені не тільки ці маленькі пташки. Пістолет, байдарка, аеростати і навіть російський музичний колектив — всі вони мають таке ж «ім’я».

Дивитися на ці крихітні створення одне задоволення. Але «зловити» їх поглядом на гілках дуже важко — колібрі постійно в русі.

Цікаві факти про Сонце

А що Ти знаєш про Сонечко? Якого воно кольору? Яку користь приносить рослинам і тваринам? Як далеко воно від нас?

Давай спробуємо разом відгадати сонячні таємниці.

Ø Запитай своїх друзів, якого кольору Сонце. Відповіді будуть приблизно такими: жовтого, оранжевого. Насправді ж воно біле!

Ø От дивишся на Сонечко — і, здається, що немає нічого яскравішого у цілому Всесвіті. І помиляємось ми! Приблизно15% зірок у галактиці яскравіші, аніж наше Сонце.

Ø Більшість із нас говорять, що Сонце нерухомо стоїть на місці, а планети обертаються навколо нього. Це правда, але не зовсім. Сонце обертається навколо центра галактики. Повний оберт воно робить кожні 225-250 мільйонів років.

Ø Середня відстань від нашої планети до світила становить 149,6 млн. км.

Ø Сонячне світло долає цю відстань до поверхні Землі за 8,3 хвилини. Зате до Плутона сонячне світло долітає за 5,5 години.

Ø Зірка обертається навколо своєї осі за 25,38 земних діб.

Ø Сонце володіє диференціальним обертанням. Період обертання на екваторі становить близько 25 днів, тоді як в полярних регіонах досягає 36 днів.

Ø

Ø Сонце, а точніше його ультрафіолетове проміння — антисептик. Воно вбиває мікроорганізми, які викликають різноманітні інфекції.

Ø Температура на поверхні становить близько 5500 градусів Цельсія, тоді як в ядрі всі 13599726 градусів Цельсія.

Ø В даний момент Сонце прожило вже половину свого життя, його вік становить 4570000000 років.

Ø Сонце є одним з 6000 зірок, які ми можемо побачити з поверхні Землі без застосування телескопів, а просто неозброєним оком.

Ø Якби крапля речовини з ядра Сонця впала на поверхню Землі, то жодна жива істота не вижила б на відстані 150 км від падіння.

Ø  Мабуть, таке явище, як затемнення сонця, Тобі відоме. А чи знаєш Ти, що протягом року їх може бути щонайменше два. Вони ледь помітні, але 1 раз у 200-300 років ми можемо спостерігати повне затемнення Сонця.

За матеріалом сайту «Найцікавіші факти про все на світі»

Цікаві та дивовижні факти з життя бджіл

Заради того, щоб приготувати 100 грамів меду, бджоли пролітають 46000 кілометрів, а це теж саме, що облетіти навколо Землі по екватору.

А чи знаєте Ви що:

Бджоли - "математики". Соти побудовані ними мають найміцнішу конструкцію і розміри дотримуються з неймовірною точністю: кут комірки завжди дорівнює 109*28' градусів.
Бджоли - "фізики". Комаха яка вилітає з вулика, несе слабкий негативний заряд. В ході польоту вона створює навколо себе електричне поле, а заряд змінюється на позитивний і посилюється до 1,5 -1,8 вольт особливо в ясну погоду.

Родич бджоли - джміль - справжній парадокс, після дослідження його аеродинамічних якостей і маси тіла американські вчені дійшли висновку, що він ...взагалі літати не може.

Бджоли чемпіони по нюху,  сприймають і розрізняють запахи в 1000 разів сильніше за людину, відчувають аромат квітів більш ніж за 1 км.

 У природі зустрічаються трутні - альбіноси з білими очима.

Личинка матки всього за 5 днів свого розвитку збільшується в розмірах в 3000 разів, а бджолина в 1500 разів.

Бджоли наділені дивовижною здатністю подовжувати своє життя (у виняткових випадках для збереження сім'ї) в 5-6 разів.

Працюючи, бджоли можуть долати відстань з вантажем, у кілька разів більшим, ніж вага їх власного тіла, та ще зі швидкістю польоту приблизно 65 кілометрів на годину.

За один раз кожна бджола може принести 40-50 мг нектару, але поки комаха летить до вулика, вона поїдає нектар (треба ж на чомусь летіти - ось "паливом" і підкріплюється), особливо якщо це далеко, і в деяких випадках залишається лише 30-40%. Саме тому бджолині вулики мають в безпосередній близькості до медоносних рослин. Спостерігаючи за життям бджіл, люди винайшли принцип стільникового зв'язку, завдяки якому ми можемо користуватися стільниковими телефонами (мобільниками).

Щоб зібрати 1 кг меду бджолі потрібно зробити 150000 вильотів, і налітати 300000 км, відвідавши при цьому 10 млн. квіток.

У раціоні космонавтів мед є обов'язковим продуктом.

Бджілки справжні трудівниці, запасаючи на зиму мед, вони дуже багато працюють, адже з кожних 5 кг нектару можна отримати лише 1,5-2 кг меду.

Бджоли «розмовляють» між собою за допомогою мови "танцю" (спеціальних рухів тіла і виділення біологічних речовин феромонів).

Японські бджолярі воліють розводити європейських бджіл, які більш медоносних, ніж ендемічні японські бджоли. Однак вулики часто піддаються нападу японського підвиду азіатських величезних шершнів, одна особина якого може вбити сорок бджіл за хвилину. Місцеві бджоли, на відміну від європейських, навчилися протистояти цим шершням. Кілька сотень бджіл збираються навколо хижака в один великий клубок і працюють м'язами, нагріваючи повітря всередині кулі до 47°C. Шершень, що витримує максимальну температуру 46°C, гине від перегріву.

За матеріалом сайту «Острів знань»

Отруйні птиці

Всі знають про існування отруйних комах, риб, змій, жаб, але недавно було виявлено, що існують ще й отруйні птиці. У 1990 р було досліджено новий вид птахів - дроздові мухоловки (Пітах). З'ясувалося, що ця маленька і досить мила пташка має залози, які виробляють дуже сильну отруту!

Яскраве чорно-помаранчеве оперення Пітах ((лат. Pitohui) сигналізує про отруйність цієї птиці.

Пітах живуть тільки в лісах Нової Гвінеї. Розмір їх не більше сойки. Отрута міститься в них у шкірі, в пір'ї та майже у всіх внутрішніх органах. Ця отрута подібна  батрахотоксину – який  буквально просочує тіло колумбійських жаб-дереволазів (в 100 разів сильніше стрихніну). Зрозуміло, у мухоловки концентрація отрути значно менше, ніж у древолазів. У пташки масою 60-65 грам міститься 15-20 міліграмів токсину в шкірі і 2-3 міліграм в пір'ї.

Людині, в разі потрапляння цієї отрути, загрожує лише слабке отруєння або сильний опік. Зате миші, жаби, кролики і собаки вмирають за лічені хвилини. Отрута одного птаха здатна вбити близько 800 мишей.

До цих пір вчені б'ються над вирішенням питання: навіщо ж Пітах така сильна отрута? Ця пташка - не хижак, тому для полювання їм отрута не потрібна. І ворогів у цієї пташки не так вже багато. Можливе джерело цієї отрути - крихітний жучок нанісані, яким живиться Пітах: у тілі комахи виявлена ​​висока концентрація батрахотоксину. Ще одна загадка, пов'язана з цією мухоловкою - як Пітах уникає самоотруєння?

Для людини ця пташка сильної небезпеки не представляє з однієї причини: зустріти птаху можна вкрай рідко - птах живе в самих непрохідних лісах. Але все одно треба знати про те, що на нашій планеті є маленька, але отруйна птаха, дотик до якої може викликати безліч проблем.

За матеріалом сайту «Острів знань»

Цікаві факти про перелітних птахів

З настанням холодів птахи залишають місця свого проживання і прагнуть скоріше дістатися в теплі краї. 

Нам, безкрилим істотам, залишається або заздрити, або захоплюватися можливостями птахів. Їм не потрібні закордонні паспорти, візи та довге очікування в аеропортах, щоб в один прекрасний день піднятися в небо і відправитися в подорож.

Проте пернаті вирішуються на далекі вояжі зовсім не з романтичних спонукань. І роблять вони це не тому що мерзнуть. Їхнє пір'я прекрасно зігріває і при низьких температурах (аж до -10, -15 градусів Цельсія).

Справа в тому, що в такий холод, їжа, яку їдять птахи, стає недоступною.Земля промерзає і всі жучки-павучки ховаються, рослини в'януть, а пернаті залишаються голодними. Саме це і стає причиною їх перельотів.

Тримаючись під час перельоту у формі V-подібного ключа, зграя птахів летить майже на 70 відсотків швидше, ніж одиночний птах. Вся справа в тому, що в зграї серцебиття у птахів сповільнюється і вони парять більшу частину подорожі, адже кожен птах летить в потоці, створюваному крилами птаха що летить попереду. Ватажок зграї знаходиться у найбільш невигідному становищі. Коли він втомлюється, то переміщається в середину зграї, а його місце займає інший.

Під час перельоту зграї не завжди вдається повноцінно харчуватися - можливості для добування їжі дуже обмежені. Звідки взяти сили для такої важкої роботи? Збираючись в довгий шлях, ми, як правило, заздалегідь думаємо про своє харчування. Ось і птиці воліють добре підкріпитися на дорогу: готуючись до перельоту, вони їдять дуже щільно для того, щоб накопичити побільше жирових запасів для довгого перельоту.

Лелеки можуть спати протягом 10 хвилин прямо в польоті. Втомлений птах просто переміщається в середину зграї і засинає ненадовго, ширяючи в повітряному потоці, створюваному сусідами. Під час сну у лелек загострюється слух, що допомагає їм зберігати висоту і орієнтуватися в просторі.

Раніше вважалося, що необхідність в міграції формувалася у птахів протягом багатьох століть і закріпилася настільки, що передається у спадок. Нібито вони - як роботи, вже запрограмовані і на місця зимівель, і на самі маршрути. Але дотепні експерименти показали, що це далеко не так. Хороший приклад - осілі качки Англії. Вчені взяли яйця качок-англійців і підклали їх качкам у Фінляндії, де всі вони змушені відлітати на зиму. Народжені у холодній країні качки-іноземки полетіли разом з місцевими без найменших вагань.

Птахи завжди щосили намагаються повернутися додому якнайшвидше - про це красномовно говорять дані кільцювання, згідно з якими швидкість повернення на батьківщину зазвичай помітно вища швидкості відльоту. Але в будь-якому випадку весняний приліт тісно пов'язаний з приходом тепла в місця розмноження.

1500 м. - на такій висоті зазвичай подорожують перелітні птахи. Але деякі види є справжніми чемпіонами по висоті польотів: гуси, як правило, пролітаючи надГімалаями, піднімаються на висоту в 8 км. над рівнем моря. Для порівняння, авіалайнери летять на висоті 10-11 км.

71000 км. - таку відстань долає щорічно полярний крячок. В середньому крячок живе близько 20 років, хоча деякі особини доживають і до 34. Помноживши 20 × 71000 = 1 420 000 км. -  таку відстань крячок пролітає протягом всього свого життя. Це цілком можна порівняти з двома польотами на місяць і назад!

Розмах крил мандрівного альбатроса досягає 3,5 метрів. Цей птах не випадково отримав таке ім'я - більшу частину життя він проводить в польоті, а на землі лише вигодовує пташенят.

1000 ударів в хвилину - такий пульс у більшості птахів в польоті. У спокійному стані пульс знижується до 400 ударів в хвилину.